Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою.
Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але… Роки минають швидко,
і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів.
І. О. Решетовська
Старість — не радість, ніхто її не жде, всяк прихитряється відсунути її небажаний прихід. Та вона все ж несподівано підкрадається, і ти вже із сумною розсудливістю розумієш, що все найкраще вже було, усе в минулому. А з тобою лише спомини та недуги. Добре, коли поруч з тобою живуть твої рідні — діти, онуки. А якщо їх немає? Такі самотні люди є безпомічними перед життєвими негараздами та проблемами, їм потрібна увага та спілкування, а також фізична допомога. В Україні проживає майже два мільйони одиноких людей.
Другий місяць осені починається з особливої дати: 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана. Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року щорічно відзначає цей день, адже він є не лише можливістю нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства, а й приводом до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.
Цей день відзначається для того, щоб всі верстви населення озирнулися і придивилися одне до одного, можливо, поруч живе людина, яка потребує допомоги, але її ніколи не попросить. І тільки наша уважність та небайдужість допоможе таким людям вижити, адже ніхто з нас не знає, що готує нам доля.
Студенти Первомайського індустріально-педагогічного технікуму (в.о. директора Себко Д.М.) разом із вихователем гуртожитку Гатченко С.М. підтримують тісні зв’язки з Кремінським будинком-інтернатом для громадян похилого віку та інвалідів. Вони часті гості в цьому закладі: концерти до свят, прибирання території, зустрічі зі старенькими і хворими людьми. Тож 6 жовтня 2016 року вони завітали в будинок-інтернат, щоб поздоровити зі святом його мешканців.
Зустріч пройшла по-домашньому, в щирій атмосфері. Студенти засвідчили свою повагу і шану до людей літнього віку, висловили любов і вдячність за мужнє, а часом і дуже нелегке, їхнє життя. Святковий концерт, привітання, а головне – увага, не залишили байдужими присутніх.
У наймудрішій книзі на землі, в Біблії, Святому Писанні, відкрито говориться про те, що від нашого ставлення до наших батьків і матерів, до старших людей безпосередньо залежить наша власна тривалість життя на цій землі.
Так нехай же ніколи не спорожніють і не збідніють наші серця і нехай вони відкриваються назустріч один одному, дбайливо зберігаючи дорогі спогади, передаючи їх з покоління в покоління.
Бажаємо всім людям поважного віку здоров’я і довголіття. Хай ваші вже не молоді роки не знесилюють вас, а піднімають морально та духовно. Пам’ятайте, що ваш неоціненний життєвий досвід вкрай потрібний нинішній молоді.
