У 2005 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту: саме цього дня радянські війська визволили в’язнів Освенциму — найбільшого нацистського табору смерті. За час його існування там загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона людей.
Слово «Голокост» означає систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу, як неповноцінних та шкідливих. У роки війни нацистами було створено 22 табори смерті. Загинула значна частина єврейського населення Європи.
Первомайський індустріально-педагогічний коледж долучився до вшанування цієї скорботної дати хвилиною мовчання, традиційно запаливши свічки пам’яті.
Під час виховних бесід «Голокост – трагічна сторінка історії», «Українське суспільство і пам’ять про Голокост» говорили про страшні події всесвітньої історії, сторінки якої неможливо стерти із пам’яті. Учасники заходів намагались знайти відповіді на питання: чи був голокост на території України і хто є винуватцем однієї з найтрагічніших сторінок в історії нашого народу.
Допоки жива людська пам’ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом. Людство не мусить забувати про мільйони ні в чому не повинних євреїв і представників інших меншин, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами, і віддавати їм належну шану.
