26-го квітня минає 35 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Це найбільша світова катастрофа з епіцентром за 100 кілометрів від Києва. За приблизними підрахунками, значні дози опромінення отримали 8,5 млн. жителів України, Білорусі, Росії. Наслідки катастрофи ліквідовували близько 600 тис. осіб. Кількість загиблих від дії радіації, за офіційними даними, − 31 людина, за оцінками ж незалежних експертів − більш як 500 тис. Близько 116 000 людей отримали статус переселенців і більше 6 000 – ліквідаторів. Спершу відповідальність за катастрофу поклали на персонал станції, втім глибші дослідження виявили проблеми вже в самому проєктуванні реактора і не тільки. Ми стали свідками не лише всесвітньої трагедії, а й безмежної мужності, жаги до життя багатьох тисяч наших земляків. Та чи знаємо ми достатньо про Чорнобиль, його минуле, сучасне й майбутнє? Що розкажемо про нього наступним поколінням та як нам говорити про нього зі світом? Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз, а значить ми маємо гідно вшанувати тих, хто поклав своє життя або віддав своє здоров’я за те, щоб ми сьогодні могли спокійно жити і розбудовувати нашу власну державу.
