Сьогодні минає 39 років від дня Чорнобильської катастрофи – трагедії, яка змінила хід історії України та всього світу. Цей день – не лише згадка про одну з наймасштабніших техногенних катастроф, а й день вшанування мужності, жертовності та згуртованості перед обличчям великої біди.
Чорнобиль – це не просто точка на мапі, а відкрита рана в серці України. Вона нагадує нам про вразливість техногенного світу, про високу ціну байдужості і про відповідальність перед природою та майбутніми поколіннями. Наслідки катастрофи торкнулися мільйонів людей у багатьох країнах, ставши глобальним викликом.
Особливо гостро Чорнобиль звучить сьогодні, в умовах повномасштабної війни, коли навіть найбільш вразливі об’єкти інфраструктури, зокрема й Чорнобильська зона, знову потрапляють у зону небезпеки. У перші дні вторгнення вона стала ареною бойових дій та загроз для всього світу. Це ще раз доводить нам, що мир і безпека – найбільші цінності, які ми повинні захищати щодня.
У цей день ми вшановуємо героїв-ліквідаторів, які віддали здоров’я і життя, щоб зупинити наслідки катастрофи, рятуючи мільйони людей. Їхній подвиг особливо відчутний сьогодні, коли Україна знову платить високу ціну за свободу та безпеку. Ми пам’ятаємо тих, хто втратив рідних, дім чи майбутнє не лише через Чорнобиль, а й через війну, що триває. І ми щиро вдячні всім, хто попри загрозу війни продовжує працювати в зоні відчуження, перетворюючи її на символ пам’яті, відновлення та незламної надії українського народу.
Нехай Чорнобиль буде не лише символом трагедії, а й знаком нашої стійкості, віри та прагнення до безпечного і відповідального майбутнього. Пам’ятаймо уроки минулого, щоб захистити наше завтра навіть у найважчі часи.
