Починаючи з 2002 року, щорічно 21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Кожен громадянин будь-якої країни відчуває свою причетність до свого народу, своєї мови. Створена на світанку людської історії, мова розвивається, живе в народі. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, бо життя мови залежить від народу, який несе її у своїй душі, у своїх звичаях, традиціях, піснях і культурі. Рідна мова – це мова батька, мами, це мова народу.
Щороку в цей день у Первомайському індустріально-педагогічному коледжі педагоги нагадують студентам про важливість і цінність духовного скарбу нації – рідної мови, адже мова – це генетичний код нації, інтелектуальний портрет народу. Загубивши її , ми загубимо себе.
Ведучі свята Мухіна Катерина та Баніна Катерина знайомили присутніх з історією виникнення свята. Лунали пісні у виконанні Сивоконь Ніни та Мальованої Альони. Студенти Кощак Владислав, Сіньова Анастасія, Воронкін Максим, Стаханова Ангеліна залюбки читали вірші про мову, гуморески. Завершилося свято написанням «Диктанту єдності», який визначив кращих знавців рідної мови, якими виявились Стаханова Ангеліна та Кощак Владислав.
Вітаємо всіх із святом РІДНОЇ МОВИ! Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого живеш, – ознака культурної, освіченої людини , а знання рідної мови – священний обов’язок кожного. Нам є чим пишатися, що шанувати, кого наслідувати. Віримо у майбутнє нашої мови, у світлу долю народу, бо мова – найвищий дар! Любімо рідну мову, бережімо і плекаймо її!
