9 листопада – особливий день для кожного громадянина України. Це День української писемності і мови. Кожен із нас має відчути в цей день, що за своїми плечима має велику культуру, велике письменство. Ми народжуємося і одержуємо з життям рідну мову, як і Вітчизну, як і материнську ласку. Тому наш святий обов’язок – любити і берегти рідну мову.
На честь цього свята, вже декілька років поспіль, існує традиція – писати диктант національної єдності. Вона розпочалася на початку 2000 року. Метою цього заходу є пропагування грамотності, підтримка та розвиток державної мови як духовного потенціалу нації, виховання високої мовної культури. Кожен охочий може перевірити свої знання орфографії, пунктуації та інших правил української мови, а ще продемонструвати свою єдність з тими, хто любить і шанує українське слово.
Всеукраїнський радіодикант національної єдності уже сімнадцятий рік збирає тисячі українців, як в Україні, так і за кордоном, демонструючи солідарність тих, хто шанує рідне слово. Девіз цьогорічного радіодиктанту – «Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета». Тема – “Наші пісні”. Назва диктанту – «Наші пісні» – обрана не випадково, бо український народ, надзвичайно мудрий і талановитий, створив понад триста тисяч народних пісень, якими зачаровується увесь світ!
Не стоїть осторонь і Первомайський індустріально-педагогічний технікум. В очікуванні диктанту хвилювалися всі: і студенти, і викладачі. Адже написання диктанту – це чудова можливість студентам перевірити власну грамотність, а викладачам – як навчили студентів рідної мови, бо знати українську мову повинен кожен громадянин нашої держави. Із словами привітання зі святом виступили Овчаренко Т.Д, голова циклової комісії соціально-гуманітарних та психолого-педагогічних дисциплін, викладачі української мови Максименко Л.В, Гладка М.І.
Учні, студенти та викладачі навчального закладу, долучившись до цієї патріотичної акції, ще раз переконалися в мелодійності нашої солов’їної мови та єдності всього народу.
Тиша, яка панувала в кабінеті, коли Олександр Авраменко читав текст диктанту, була дорогою кожному серцю, котре любить, цінує рідну мову! Як прекрасно, що таких сердець дедалі більшає в Україні! Всі впоралися з роботою. Чи були помилки? Були. Але такі заходи стають об’єднуючим чинником для всього українського народу.
