Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025 році День пам’яті припадає на 22 листопада – день національної скорботи, осмислення трагедії та єднання навколо історичної правди.
Голодомор 1932–1933 років – це злочин геноциду, навмисно організований комуністичним тоталітарним режимом проти українського народу. Метою Сталіна та його оточення було знищення української нації як політичної та культурної спільноти. Через насильницькі хлібозаготівлі, конфіскацію всіх харчів, блокаду сіл, заборону виїзду та масові репресії були створені умови, несумісні з життям. Саме в ті кілька місяців 1932–1933 років Україна втратила мільйони своїх громадян – дітей, жінок, чоловіків, цілих родин і громад.
Найбільше від голоду постраждали центральні регіони України з глибокими козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина. У низці районів упродовж одного 1933 року загинуло понад половину населення. Голодомор став не лише фізичним ударом по нації, а й спричинив довготривалі моральні та психологічні травми, руйнування традиційного укладу життя.
Тривалий час радянська влада замовчувала злочин, знищувала документи, переслідувала тих, хто намагався говорити правду. Проте завдяки дослідникам, свідкам і небайдужим українцям та іноземцям правда про геноцид стала відомою всьому світові. Сьогодні Голодомор визнаний актом геноциду Українського народу в Україні та в десятках інших країн і міжнародних організацій.
У день пам’яті ми схиляємо голови перед невинно вбитими. Наша спільна пам’ять про трагедію – це не лише вшанування минулого, а й важливий чинник нашої стійкості у сучасній боротьбі. Події 1932–1933 років допомагають світу краще зрозуміти природу теперішньої російської агресії та її геноцидні наміри.
Вшанування пам’яті жертв Голодомору цього року проходить під гаслом «Де б ти не був, запали Свічку пам’яті». 22 листопада о 16:00 українці в усьому світі долучаться до Загальнонаціональної хвилини мовчання, щоб згадати мільйони життів, обірваних сталінським режимом, і засвідчити: ми пам’ятаємо, ми єднаємося, ми знову вистоїмо.
