Щорічно 23 травня українці відзначають неофіційне свято – День Героїв України. Україна вшановує пам’ять всіх героїв, які боролися за її суверенітет і незалежність і які зараз борються проти російської армії за нашу свободу. Цього року свято має особливу цінність, адже всіх громадян країни можна назвати героями, які по-своєму протистоять російській окупації.
Історію створюють люди, сучасну – ми і ті, хто поряд з нами. Наше сьогодення драматичне за подіями, героїчне за змістом.
Напередодні свята студенти групи 252 ПО ЦТ Первомайського індустріально-педагогічного фахового коледжу зустрілись із своїм одногрупником, молодшим сержантом, командиром відділення стрільців Брюхановим Павлом, який у перший же день війни пішов захищати нашу Батьківщину.
Зустріч, яка відбувалася у формі живої бесіди, розпочала куратор групи Овчаренко Тетяна Дмитрівна:
- Усвідомлене розуміння того, що відбувається з нами і навколо нас приходить до людини з віком. Сьогодні вам за 20. І це час, коли кожен повинен прагнути, за словами відомої української письменниці О. Кобилянської, «не загубити золотої нитки історії», щоб бути свідомим громадянином своєї держави, мати можливість передати своїм нащадкам атмосферу подій і процесів, учасниками або, принаймні, споглядачами яких ми всі були.
Павло розповів про свій особистий досвід військової служби, про важливість військової дисципліни та патріотизму. Говорив про солдатські будні, про те, як ішли в наступ і боронились, про роль побратимства. Він поділився своїми емоціями і враженнями від місій, які виконував на території України, захищаючи свою країну від зовнішньої агресії.
Студенти активно ставили запитання про життя на фронті, тренування та виклики, з якими стикаються військовослужбовці. Павло дав вичерпні відповіді, розширюючи уявлення одногрупників про реалії військового життя. Він порадив хлопцям уже зараз розвиватися фізично, формувати сильний характер та життєві цінності.
Агресія рф проти України позбавила, “асвабаділа” нас від багато чого – життя, майна, можливості бути в колі своїх друзів, навчатися в нормальних умовах. Але ми живемо в надії, що мир повернеться і Перемога буде за нами.
Тільки спільними зусиллями ми можемо подолати ворога, але, беззаперечно, найважливішу роль ми відводимо ЗСУ. Щира подяка нашим Героям!
Щиро подяка вам, наші герої!
Рідні, незламні, мужні й хоробрі,
Найсміливіші, відважні та добрі,
Люблячі, милії, ніжні й кохані,
Вмілі, упевнені та незрівнянні,
Щира подяка вам, наші Герої!
Ворога знищите ви у двобої.
Вами пишаємося й вірим безмежно.
Будемо вільні ми і незалежні!
